Веніамін Федорович Каган

Веніамін Федорович Каган народився 10 березня 1869 року в м. Шавлі, Ковенська губернія, Російської Імперії (нині Шяуляй, Литва), в родині службовця. У зв’язку із труднощами матеріального характеру родина переїхала до Катеринославу, де жили родичі. У 1887 році Каган закінчив Катеринославську гімназію із золотою медаллю, в процесі навчання проявляв особливі здібності до математики.

У 1887 році В.Ф. Каган поступив на фізико-математичний факультет Новоросійського університету в Одесі. На другому курсі почав вивчати праці Лобачевського, створюючи тим самим основу для своїх майбутніх досліджень. У 1889 році Кагана відраховують із навчального закладу за участь у пам’ятному заході на честь російського філософа-матеріаліста М.Г. Чернишевського, що було сприйнято як «студентські заворушення». Проте Каган самостійно вивчив університетський курс, з успіхом здав державний екзамен при Київському університеті і у 1892 році отримав диплом.

На протязі цього часу, він продовжував вивчати неевклідову геометрію, в 1893 році у виданні «Вісник» почав друкуватися «Нарис геометричної системи Лобачевского», на сторінках якого дана праця з’являлась протягом п’яти років.

Успіхи В.Ф. Кагана були відмічені, академік Андрій Андрійович Марков та професор Костянтин Олександрович Поссе хотіли залишити вченого у Петербурзькому університеті, куди він приїхав для здачі магістерських екзаменів, в якості приват-доценту, але міністр просвіти прохання відхилив. Каган повернувся в Одесу, де став доцентом у Новоросійському університеті у 1897 році.

У 1905 році вийшов перший том «Основи геометрії» в якому була розглянута система аксіом Евкліда. Другий том вийшов у 1907 році, У тому ж році Каган представив працю «Основи геометрії» в якості магістерської дисертації, промова ж здобувача вийшла окремим виданням.

Поряд із веденням наукової роботи Веніамін Каган проводив активну викладацьку діяльність. На посаді приват-доцента він читав лекції на фізико-математичному факультеті, організовував Вищі жіночі курси, додатково, вчений викладав у школі. У 1902 році Каган увійшов у склад редакції «Вісника дослідної фізики та елементарної математики», а вже через декілька років став головним редактором.

З 1922 року і до кінця свого життя вчений жив у Москві, де будучі професором Московського державного університету вів інтенсивну наукову та педагогічну діяльність.

В невеличкому нарисі неможливо описати усю діяльність В.Ф. Кагана, усе те, що він зробив за своє життя в науковій та педагогічній галузі. Разом з Московським державним університетом він пережив складні часи Другої світової війни, був в евакуації а Ашхабаді та Свердловську. Після Перемоги неодноразово їздив із Москви до Дніпропетровська читати лекції та консультувати аспірантів.

Веніамін Федорович Каган був членом одеської масонської ложі «Зірка сходу», що входила до Великого Сходу народів Росії.

 

Помер В.Ф. Каган 8 травня 1953 року.