«Масонський обов’язок»

 

«К запасу знань додати пломінь

почуттів і небагато сміливості в сповіданні

і висловленні того, що кому-небудь може

здатися ірраціональним безглуздям»

(із праці Північних Братів)

Масонський обов’язок, що це? Як може виглядати це явище, явище яке має бути спрямоване на збереження та розвиток масонства, як руху до волі, рівності та братерства? Напевно це можуть бути прагнення навчатися, вміння слухати та чути, потреба мислити, терпіння та певна сміливість, щоб перемагати власні страхи та стереотипи.

Перш за все потрібно розуміти, що масонство – це система, яка поміж усього регламентує принципи моралі, норми поведінки та висуває до своїх послідовників певні вимоги. Бути людиною вільною і доброї моралі у теперішні часи кризи відносин між людьми – це тяжка праця, яка потребує ретельності і зосередженості на високому ідеалі вільного муляра.

Метою наших праць на мою скромну думку є будівництво кращого світу. Тут шлях є лише один – почати з себе, а досягнувши певного розвитку, прикладом і благими справами ми змінюємо і навколишній світ.

Який шлях паломника до цього небокраю? Я вважаю, що необхідно звільнитися від усього зайвого, очистити свій розум від невігластва, пристрасті та забубонів, вчитися, вбирати в себе нові знання про навколишній світ, збагачуватись знаннями щоб нести Світло далі. Світ потрібно сприймати максимально цілісно, насолоджуючись кожним його проявом. Ми пам’ятаємо про тлінність нашого буття, і що життя минає дуже швидко. Не буде нагоди зробити щось інакше, також нагоди не буде і зробити те чого не встиг за життя.

Також масон, на мою думку, повинен намагатися бути об’єктивним та терпимим до будь-яких фактів або свідчень, навіть якщо вони не до кінця йому зрозумілі. Але не легковірним, а скоріше поміркованим та допитливим, мати сумніви, не боятися шукати відповіді та ставити (насамперед собі)  питання, у тому числі і не зручні. Із порозумінням та повагою відноситися до вірувань, думок та точки зору не тільки Братів, але і будь-якої людини.

Вміння прислуховуватися, знаходити та використовувати досвід інших людей, в тому числі минулих поколінь, також не завадить масонові.

Він зможе використати це задля самовдосконалення, а при певних умовах, мати змогу, передати накопичене майбутнім поколінням.

Масонський обов’язок – це шлях від Учня (навіть від профана) до Майстра.   Як написано у праці д-ра Папюса (Жерар-Анаклета-Вінсента Анкосса) «Генезис та розвиток Масонських Символів» у розділі “Розгадка символічних ступенів”: «Учень – розквітаюче зерно; Підмайстер – квітуча рослина; Майстер – рослина яка приносить плід, та плід, що падає з метою розповсюдження нових рослин…».

На мою думку Масонський обов’язок – це не стільки людські якості, скільки певні зусилля спрямовані на розвиток властивостей, які допомагають долати перешкоди, при проходженні непростого шляху, довжиною у життя. Першим обов`язком кожного Брата є натхненно і сумлінно тесати свій камінь, стаючи кращім, поглинаючи нові знання. Не витрачати життя на забубони і нісенітниці, раціонально використовувати свій час, пам’ятаючи, що принести Світло в зовнішній світ можна тільки власним прикладом.

Бр.: Станіслав М. та Бр.: Геннадій Ш.